Протягом 2015-2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі забезпечило практичну реалізацію нового Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
З цією метою було розроблено і затверджено 22 постанови Кабінету Міністрів України та видано 14 наказів Мінекономрозвитку. Ці документи не лише допомагають привести діяльність в сфері метрології у відповідність до стандартів ЄС, а ще й мають значний дерегуляційний вплив, в тому числі, значно пом’якшують вимоги щодо контролю обладнання.
Новий Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" набрав чинності 1 січня 2016 року, але його імплементація стала неабияким викликом. “За рік в сфері метрології відбулася справжня реформа. Адже мало було просто затвердити нову версію базового закону, важливо було забезпечити його практичну реалізацію. Команда Департаменту технічного регулювання провела справді масштабну роботу для того, щоб закон почав працювати”, - зазначив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.
Ключові завдання в сфері метрології залишилися незмінними: єдність та точність вимірювань, дотримання прав споживачів, підвищення конкурентоспроможності українських компаній, в тому числі виробників вимірювальної техніки, розповів директор Департаменту технічного регулювання Леонід Віткін. Проте закон містить також низку прогресивних змін, які вже встиг відчути на собі ринок.
Наприклад, закон розмежовує регуляторну та наглядову діяльність у сфері метрології, що дозволяє уникнути конфлікту інтересів. Якщо раніше і надавати метрологічні послуги, і здійснювати нагляд в цій сфері могли одні й ті самі держпідприємства, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку, то відтепер метрологічний нагляд покладено виключно на Держпродспоживслужбу. При цьому формування державної політики у цій сфері залишається за міністерством. Такі підхід сприяє більшій прозорості метрологічного нагляду і знижує корупційні ризики.
Також новий закон запроваджує процедури оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів. З цією метою протягом року було прийнято та впроваджено 3 технічні регламенти і 270 стандартів, які є доказовою базою відповідності вимірювальної техніки вимогам зазначених регламентів. Ці регламенти розроблені на основі директив ЄС, що значно спрощує експорт засобів вимірювальної техніки на ринки ЄС.
При цьому кількість категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, було зменшено вдвічі, з 160 до 80. Засоби, які не ввійшли до переліку, можуть проходити повірку за бажанням власника. Наприклад, повірці більше не підлягають вимірювальні засоби, які підприємство застосовує під час виготовлення продукції, бо він несе відповідальність за якість та безпечність кінцевого продукту. І це значно зменшує його адміністративні витрати. При цьому значно прозорішою стала процедура визначення суб’єктів, які уповноважені проводити таку повірку. Відтепер не має значення форма їхньої власності (державна або недержавна), важливою є лише професійна придатність та технічна компетентність.
Джерело:http://www.me.gov.ua
