Мета: дослідження присвячене вивченню практичного застосування оптичної мікроскопії з цифровою відеокамерою для точної ідентифікації сировинного складу текстильних матеріалів.
Актуальність: Діючий Технічний регламент назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів (затверджений наказом від 28.07.2020 № 1408, та з змінами від 16.05.2024 № 12710) та нормативні документи щодо методів ідентифікації текстильних волокон, а саме: ДСТУ 4057-2001 Матеріали текстильні. Метод ідентифікації волокон, ДСТУ ГОСТ 30387:2009 Полотна та вироби трикотажні. Методи визначення виду й масової частки сировини, ДСТУ CEN ISO/TR 11827:2022 Текстиль. Випробування складу. Ідентифікація волокон, ДСТУ EN ISO серії 1833 Текстиль. Кількісний хімічний аналіз не дають в повній мірі гарантованої впевненості в назві волокон текстильних матеріалів.Проте традиційні методи такі як хімічний аналіз, не завжди дають повну гарантію, а сучасні інструментальні методи ще потребують уточнення .
Методи визначення сировинного складу волокон можна поділити на:
- органолептичні (при спалюванні);
- мікроскопічні;
- хімічні;
- спектроскопічні;
- інструментальні.
Переваги цифрової мікроскопії: Традиційна мікроскопія має недоліки такі як: суб’єктивність оцінки, складність документування та порівняння з еталонами, втома ока.
Цифрова мікроскопія з відеокамерою усуває ці проблеми, дозволяючи :
-фіксувати зображення для об’єктивного аналізу;
-легко порівнювати отримані знімки з базами даних;
-виключати вплив людського фактора.
Перспективи: Новийстандарт ДСТУ CEN ISO/TR 11827:2022 вже містить зразки зображень волокон, але існуюча база даних потребує постійного розширення через збільшення різноманітності сировини для текстилю.
Висновок: Використання цифрової мікроскопії є сучасним та ефективним підходом для ідентифікації текстильних волокон, що забезпечує об’єктивність, точність та полегшує документування результатів дослідження.